- безвигульний
- —————————————————————————————безви́гульнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвигульний — а, е. Що не зв язаний із вигулом, здійснюється у закритих приміщеннях (про утримання худоби) … Український тлумачний словник